Навігація

Останні
поновлення:

ТАНГРАМ

ТАНГРАМ - гра для дітей від 5 років, яка розвиває логічне мислення, просторову уяву та візуальне сприйняття. ... читати далі ...

Екологічні поради

Екологічні поради допоможуть Вам зменшити кількість відходів. ... читати далі ...

Партнерам

Запрошуємо Вас до плідної співпраці ... контакт ...

Еко-торби

Пластикові пакети не піддаються біоруйнуванню і можуть розкладатися у ґрунті сотні років. Користуючись багаторазовою еко-сумкою для покупок, ви не лише зменшуєте кількість пластикового сміття. ... читати далі ...

Конопля технічна (Cannabis sativa)

Інформаційна сторінка про вирощування та застосування технічної коноплі.

Увага! Вживання наркотиків є небезпечним! Ми не рекомендуємо також нікому бути причетним до торгівлі нелегальними психоактивними речовинами!

Конопля - стратегічна рослина

 

НА ЗЕМЛІ НЕ ІСНУЄ ВИДІВ ДЕРЕВ ЧИ РОСЛИН З ТАКИМ ЕКОНОМІЧНИМ ТА ЕКОЛОГІЧНИМ ПОТЕНЦИАЛОМ ЯК У КОНОПЛІ. БІЛЬШЕ 30000 ПРОДУКТІВ МОЖУТЬ БУТИ ВИГОТОВЛЕНІ З КОНОПЛІ!

Колись конопля була однією з основних сільськогосподарських культур СРСР. Ще у першій половині XX століття посіви коноплі мали стратегічне значення, займаючи друге місце після нафти.

10 ст. до н.е. – 19 ст.н.е. Конопля – найпоширеніша сільськогосподарська культура світу, яка була сировиною для багатьох галузей промисловості: волокно для тканин і такелажа, лампова олія для освітлення, папір, ліки та їжа.

80% всього текстилю, білизни, та інших тканин до 1820 року виготовлялось із коноплі.

Папір для підручників до кінця XIX ст. виготовлявся з коноплі. Майже всі перші Біблії, мапи, схеми, прапори також були виготовлені з коноплі.

Занепад цієї галузі виробництва пов’язують зокрема із зарахуванням конопель до категорії наркотичних рослин (Єдиною Конвенцію ООН про наркотичні речовини 1961 р.). Бездумно рубати з плеча у Європі відмовилась лише Франція. Зробивши ставку на селекцію технічних сортів з низьким вмістом наркотичних речовин французи створили навколо цією культури цілу галузь промисловості.

А китайські вчені дуже оперативно визначили, що при своїй шаленій тепловіддачі (фактично, на рівні кам‘яного вугілля) 2 тони конопляної костри (серцевина стеблини) еквівалентні 1 кубометру природнього газу. Тобто, конопля - золотий ключ до енергетичної незалежності? Чи все таки наркотик номер один, як його намагається малювати нам український уряд?

Для довідки: у списку шкідливих наркотичних речовин алкоголь займає 5 місце, табак - 9, а маріхуанна (психоактивна речовина з коноплі) - аж 11 місце. Незважаючи на це, наркотики алкоголь і табак легалізовані, а конопля - нещадно переслідується.

Дізнатися більше ...тут... , ...тут... і ...тут...

Чи стане Україна конопляним раєм?

 

На території України коноплю вирощували з давніх давен. З неї виготовляли в основному тканини та олію.

Ще древнім скіфам була відома конопля, а словяни платили нею данину Хазарському царству.

Сьогодні ж вирощування конопель здійснюється у відповідності до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з культивування та використання рослин, що містять наркотичні засоби, для промислових цілей, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерство аграрної політики України від 21 червня 2001 р. № 92/173, за якими необґрунтовано вимагається забезпечення платної охорони посівів підрозділами МВС України. Як результат, втрачається інтерес до вирощування конопель.

«Такий підхід по суті ставить хрест на промисловому вирощуванні рослини, - стверджує Віктор Кабанець (директор Глухівського інституту лубяних культур), - навіть для поставок напівфабрикату до Європи потрібна стабільність поставок. А наш фермер ще сіяти не вийшов, а вже рахує збитки.»

Зараз вирощений в Україні врожай вивозять в Китай, Польщу, Німеччину. Волокно переробляють у пряжу (Китай) чи папір (Франція). Нам же не вигідно не тільки переробляти, а й вирощувати луб’яні культури. Адже ПДВ тут сплачується не удвічі, а в п’ять–сім разів більший. Зокрема, при вирощуванні, первинній переробці, котонізації, прядінні, ткацькому виробництві, обробці та при пошиві готової продукції з конопель. Виходить сім разів по 20 відсотків. В результаті ціна стає такою, що готову продукцію неможливо буде продати ні в Україні, ні у світі.

За що ж в Україні знищено десятки тисяч гектарів коноплі посівної? Війна навколо коноплі аж занадто відверто розкриває політичні, економічні та інші інтереси її учасників.

Дізнатися більше ...тут...

Чи правда, що вся конопля є наркотиком ?

 

Виділяють три види коноплі (лат. Cannabis):
• Коноплі посівні, Cannabis sativa
• Коноплі індійські, Cannabis indica
• Коноплі бур'яні, Cannabis ruderalis
існує також величезна кількість гібридів. В світі існує більше 600 сортів коноплі.

Конопля посівна (Cannabis sativa) містить лише 1% канабіола і при правильному культивуванні практично не має психоактивного ефекту, тоді як конопля індійська (Cannabis indica) містить 2-30% психоактивної речовини.

Завдяки успішним пошукам селекціонерів Інституту луб’яних культур УААН створені сорти конопель з відсутністю чи мінімальним вмістом наркотичних речовин. Ці досягнення відзначені у всьому світі. Українські сорти зареєстровані та вирощуються як звичайна польова культура в країнах ЄС, Канаді, Китайській Народній Республіці та Російській Федерації.

У Канаді технічними вважають коноплі, у яких вміст психоактивного компоненту тетрогідроканабіолу (ТГК) не перевищує 0,3 відсотка, у Європі — 0,2. Там технічні сорти взагалі не охороняють.

В Україні Глухівський інститут луб'яних культур вирощує технічну коноплю, вміст ТГК у якій у 50 разів менший визначеного законом максимуму — 0,15 відсотка. Восени 2009 року співробітники інституту першими у світі створили сорт конопель, які абсолютно не містять наркотичних речовин.

Повернення коноплі (Житомир)

 

КОНОПЛЯ У МОЄМУ ЖИТТІ

МЕНЕ ЗВАТИ ОЛЕГ. МЕНІ 34 РОКИ. КОНОПЛЯ – ЦЕ В МЕНЕ, МАБУТЬ, СПАДКОВЕ, БО МІЙ БАТЬКО ВИРОЩУВАВ КОНОПЛЮ У РОСІЇ ЩЕ ДО ТОГО, ЯК ПІД ТИСКОМ МІЖНАРОДНИХ «АНТИНАРКОТИЧНИХ» КОНВЕНЦІЙ СРСР ЛІКВІДУВАВ ЦЮ БЛАГОРОДНУ ГАЛУЗЬ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОМИСЛОВОСТІ.

В дитинстві батько розповідав, як наша родина під час важких 30-х, воєнних та післявоєнних років вижила завдяки коноплі: в часи голоду з насіння конопель люди робили коржі. А прабабуся та бабуся з конопляного волокна робили тканину, шили одяг, вдягали родину, вичесане волокно здавали також і в колгоспні пункти.

Років сім тому мої друзі-музиканти зацікавились продукцією з коноплі в інтернеті й хотіли якимось чином її привезти в Україну. На це я їм заперечував, мовляв, навіщо шукати десь за кордоном, якщо можна віднайти у себе під носом, або, принаймні, відродити втрачене. На той час я торгував на міському ринку взуттям і був впевнений, що зможу зробити конопляне взуття. Зацікавив знайомого чоботаря поекспериментувати трохи із тканинами. Концептуальні мої вимоги були такі: натуральність, ніяких синтетичних підкладок, мінімум шкіри, взуття має дихати і бути комфортним. Довелося навіть ламати деякі стереотипи в технології виробництва. Втім, результати експериментів мене влаштували. А коли в руки трапив конопляний рушник і з нього ми пошили перші конопляні капці, я зрозумів остаточно: діло буде. Знайомі принесли сувій бабусиного домотканого полотна, і справа дійсно пішла, переді мною почав відкриватись «конопляний світ».

У пошуках конопляної індустрії в Україні побачив, що не все ще втрачено, що існує і плідно працює Глухівський інститут луб'яних культур, який займається селекцією конопель. Проте тканини та пряжі, необхідні для мого виробництва, зараз в Україні вже ніхто не робить. І мені порадили звернутись до наукової співробітниці університету технологій та дизайну І. Я. Хохлової, яка опікується цим напрямком. До Ірини Яківни я привіз результати власних експериментів – так, як розповідав батько, висушував стебла коноплі, потім у ванній їх вимочував, знову висушував, виділяв луб, вичісував волокно, скручував його в нитку на звичайний олівець замість веретена. З тієї нитки потім була зв'язана шапочка приємного натурального зеленуватого кольору.

Тим часом нитка моя зворушила і столичну професорку, як виявилось, неймовірну ентузіастку натуральних тканин і конопляних технологій. Щоб співпрацювати з інститутом, довелось стати суб'єктом підприємницької діяльності, і ми нарешті уклали угоду, згідно з якою поставили перед собою завдання створити промислову технологію виготовлення виробів різного призначення з конопляного волокна, тобто пряжу, тканину для одягу та взуття тощо. То був 2004 рік.

Відтоді методом проб і помилок набито купа ґуль на лобі. Серйозною складністю в нашій роботі стало знайти сировину необхідної якості. Наш перший постачальник збанкрутував і не забезпечив нас проплаченою партією «моченця». З волокна Інституту луб'яних культур було експериментально виготовлено ковдрову тканину, з якої вийшли прекрасні ковдри з ворсом, але для взуття вона мені знадобилась тільки під устілки – замість традиційного поролону.

Перша справжня конопляна устілка народилась через два роки. Тоді я придбав старовинний дерев'яний верстат, навчився на ньому працювати, і еволюція тканини пішла швидше – пішли «в серію» устілки звичайні, масажні, лікувально–профілактичні. Крім того, я упроваджую фарбування тканини натуральними барвниками рослинного походження. За цей час мої вироби набули неабиякої популярності не тільки в Україні, надходять замовлення і з-за кордону. А восени спільно з колегами-коноплярами ми виготовили перші шкарпетки. Партія розлетілась дуже швидко, люди просять: «зроби ще!» Але потерпіти доведеться до... нового урожаю.

Газета "Конопляна правда" №3 2010

Конопляна промисловість:

Тканини

Тканина з конопель міцніша за лляну і бавовняну. Вона має бактерицидні властивості, гіпоалергенна, підтримує нормальний теплообмін організму людини: зимою в ній не холодно, а літом не жарко.

При вирощуванні бавовни використовується неймовірна кількість води і пестицидів, росте бавовна в теплих країнах. Конопля не вимагає таких затрат і є традиційною українською культурою.

Папір

З одного гектара коноплі можна виробити в 4 рази більше паперу, ніж з одного гектара дерев! Дереву потрібно рости від 20 до 50 років, щоб воно стало придатним до застосування. Конопля ж виростає протягом 4 місяців. Виготовлений з коноплі папір не жовтіє, відрізняється високою міцністю.

Будівництво

За 16 років у Франції збудовано більше 250 конопляних будинків. Стіни з коноплебетона є «дихаючими» і разом з цим для обігріву такі будинки потребують менше енергії. Виготовляються також будинки з конопляних брикетів за технологією схожою на будівництво з використанням солом’яних тюків.

Конопляний цемент в 7 разів міцніший за звичайний.

Статті:

Е-добавки в їжі

Харчові добавки (загадкові коди "Е") — простий та дешевий спосіб надати продукту привабливий вигляд і колір, посилити смак, а також продовжити тармін зберігання. Більшість харчових добавок – штучно створені речовини, чужерідні для нашого організму – тому багато з них є токсичними і шкідливими для здоров’я. ... читати далі ...

Вегетаріанці рятують світ

Наш спосіб харчування не меншою мірою впливає на екологію. ... читати далі ...

Еко-іграшки

Діти мають особливі стосунки з іграшками. З ними вони навіть лягають спати. Тому ніколи не економте на дитячому здоров‘ї і купуйте іграшки тільки у спеціалізованих магазинах. ... читати далі ...

ЕМ-контейнер

Для ферментації харчових відходів в домашніх умовах можна використовувати ЕМ-контейнер, переробка відбувається за допомогою ефективних мікроорганізмів (ЕМ). ... читати далі ...

 

Вебмайстер

останнє редагування: 25.10.2010
2009-2010 © Design "Valkiria" + Valconqueror